Показ дописів із міткою Інституційний аудит. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Інституційний аудит. Показати всі дописи

субота, 6 лютого 2021 р.

Права та обов'язки здобувачів освіти



Права та обов'язки здобувачів освіти
Закон України "Про освіту" та Закон України "Про повну загальну середню освіту"

ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО: Закон України "Про освіту"Стаття 53Права та обов’язки здобувачів освіти
Закон України "Про повну загальну середню освіту"Стаття 20Учні


1. Здобувачі освіти мають право на:

  • навчання впродовж життя та академічну мобільність;
  • індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
  • якісні освітні послуги;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
  • відзначення успіхів у своїй діяльності;
  • свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
  • безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
  • повагу людської гідності;
  • захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;{Абзац десятий частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}
  • отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);{Частину першу статті 53 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}
  • користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
  • забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • трудову діяльність у позанавчальний час;
  • збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом та/або під час мобілізації, на особливий період;
  • особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
  • інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.
2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.

3. Здобувачі освіти зобов’язані:
  • виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
  • поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
  • відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
  • повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.{Частину третю статті 53 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}
4. Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

5. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

середа, 20 травня 2020 р.

Інституційний аудит. Закон України "Про освіту"





Інституційний аудит у закладах освіти в Україні



ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО: Закон України "Про освіту"Стаття 45. Інституційний аудит

1. Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.

2. Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:

  • підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема, з ліцензійними умовами.
{Абзац третій частини другої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

3. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (за наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив інституційний аудит.

4. Інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

5. Інституційний аудит проводиться у плановому порядку, якщо це передбачено спеціальним законом.

  • Заклади освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
{Абзац другий частини п’ятої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

6. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.

  • Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової (піклувальної) ради закладу освіти.

7. За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.

  • У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних недоліків і порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.

8. Особливості проведення інституційного аудиту на відповідному рівні освіти визначаються спеціальними законами.






понеділок, 13 січня 2020 р.

Державна служба якості освіти

Державна служба якості освіти. Звіти та довіра у Фінляндії, Швеції, Данії та Норвегії

   У Фінляндії вчителями стають найкращі з найкращих, тому на оцінку якості їхньої роботи витрачають менше зусиль, ніж деінде. Їм довіряють і на них покладаються, бо це професіонали з вищою освітою, яких обрали із топ 10% вступників до фінських вишів. У Норвегії, як і у Фінляндії, довіра до вчителів настільки висока, що тут немає чітких критеріїв якості їхньої роботи. Норвежці пояснюють це тим, що контроль за вчителями може мати загрозу їхній традиційній автономії, яку так поважають у цій країні.

  Автономію вчителів поважають і в Швеції. Щороку тут проводять національні тестування учнів з різних предметів, оцінки за які мають збігатися з оцінками, виставленими педагогами. Важливо, що результати національних тестувань перевіряють місцеві вчителі – тобто ті ж самі, які й навчали дітей. Бачимо, що децентралізація у Швеції торкнулася і цього аспекту, вкотре підтверджуючи високий рівень довіри до вчителя.

    
  Раніше до шведських шкіл була вимога здавати щорічні звіти якості на основі самооцінки. Проте, особливого впливу та користі від звітів не було, тож від них вирішили відмовитися. Аргументували це також тим, що вчителі витрачають забагато часу на паперову роботу замість того, щоб присвятити її роботі з учнями. Зараз тут покладаються на внутрішнє оцінювання якості шкіл, результатами якого діляться із засновником. А до центрального органу – Національної служби освіти – відправляють тільки результати національних тестувань та випускних екзаменів учнів.

   У Норвегії та Данії звіти про самооцінку школи все ще здають. Зокрема, у Норвегії школи самостійно оцінюють свою якість і передають результати муніципалітету.

  У Данії ж кожні два роки місцева влада оприлюднює звіти, пояснюючи стан справ в освіті: рівень якості шкіл, як їх оцінювали, які результати здобули і що зроблено для підвищення якості. Шкільна реформа, проведена у Данії 4 роки тому, змінила підхід до оцінювання. Тепер звіт має бути інструментом для покращення якості та академічних результатів учнів через діалог. 

Джерело: https://osvitanova.com.ua/

середа, 8 січня 2020 р.

Державна служба якості освіти

Державна служба якості освіти. Особливості шведського аудиту


   Про Швецію пишуть, як про державу, що може навчити навіть своїх скандинавських сусідів, як це – “управляти з-за спини”. Йдеться про систему, яка створює враження повної автономії педагогів, але тим не менше, завдяки своїй злагодженості та ефективності, добре функціонує.

  Раз на три роки Національна служба освіти у Швеції на муніципальному рівні проводить опитування серед учнів та батьків. В опитувальниках можна знайти запитання про безпеку і комфорт у школі, розвиток навичок, відсутність принижень та цькувань і важливо – можливості учнів впливати на процеси в школі.

   Учні, до речі, можуть впливати не лише на освітні процеси, але й на зарплатню вчителів. У кількох муніципалітетах на основі оцінок учнів формується зарплатня педагогів. Така система видається цілком органічною, якщо враховувати, що розробляли її разом із спілками вчителів, а за основу брали шведські демократичні цінності: здатність кожного мати вплив, брати відповідальність та бути залученим.

   Результати опитування Нацслужба передає Міністерству освіти та досліджень. Міністерство, натомість, може надати Нацслужбі повноваження допомогти конкретній школі експертизою чи додатковою інформацією для покращення результатів.

 Шведські школи для оцінювання роботи педагогів можуть користуватися такими інструментами як Quality Score Cards та Qualis, а вчителі можуть оцінити самі себе за допомогою інструмента BRUK. Ці інструменти розроблені Шведським Інститутом Якості спеціально для шкіл.

 Проте, скільки муніципалітетів та незалежних шкіл реально послуговуються ними – невідомо. Централізованої системи звітності не існує, а інструменти доступні, але не обов’язкові для використання.

  У Швеції практикують візити вчителів до своїх колег на перевірку в інший муніципалітет. Підготовку такі зовнішні оцінювачі не проходять – отримують лише короткі інструкції, але жодного тренінгу з оцінки якості. Фактично, це означає неформальність оцінювання, яке є скоріше обміном досвідом та дружніми рекомендаціями, ніж строгими настановами.

//Джерело: https://osvitanova.com.ua/