У Фінляндії вчителями стають найкращі з найкращих, тому на оцінку якості їхньої роботи витрачають менше зусиль, ніж деінде. Їм довіряють і на них покладаються, бо це професіонали з вищою освітою, яких обрали із топ 10% вступників до фінських вишів. У Норвегії, як і у Фінляндії, довіра до вчителів настільки висока, що тут немає чітких критеріїв якості їхньої роботи. Норвежці пояснюють це тим, що контроль за вчителями може мати загрозу їхній традиційній автономії, яку так поважають у цій країні.
Автономію вчителів поважають і в Швеції. Щороку тут проводять національні тестування учнів з різних предметів, оцінки за які мають збігатися з оцінками, виставленими педагогами. Важливо, що результати національних тестувань перевіряють місцеві вчителі – тобто ті ж самі, які й навчали дітей. Бачимо, що децентралізація у Швеції торкнулася і цього аспекту, вкотре підтверджуючи високий рівень довіри до вчителя.
Раніше до шведських шкіл була вимога здавати щорічні звіти якості на основі самооцінки. Проте, особливого впливу та користі від звітів не було, тож від них вирішили відмовитися. Аргументували це також тим, що вчителі витрачають забагато часу на паперову роботу замість того, щоб присвятити її роботі з учнями. Зараз тут покладаються на внутрішнє оцінювання якості шкіл, результатами якого діляться із засновником. А до центрального органу – Національної служби освіти – відправляють тільки результати національних тестувань та випускних екзаменів учнів.
У Норвегії та Данії звіти про самооцінку школи все ще здають. Зокрема, у Норвегії школи самостійно оцінюють свою якість і передають результати муніципалітету.
У Данії ж кожні два роки місцева влада оприлюднює звіти, пояснюючи стан справ в освіті: рівень якості шкіл, як їх оцінювали, які результати здобули і що зроблено для підвищення якості. Шкільна реформа, проведена у Данії 4 роки тому, змінила підхід до оцінювання. Тепер звіт має бути інструментом для покращення якості та академічних результатів учнів через діалог.
Раніше до шведських шкіл була вимога здавати щорічні звіти якості на основі самооцінки. Проте, особливого впливу та користі від звітів не було, тож від них вирішили відмовитися. Аргументували це також тим, що вчителі витрачають забагато часу на паперову роботу замість того, щоб присвятити її роботі з учнями. Зараз тут покладаються на внутрішнє оцінювання якості шкіл, результатами якого діляться із засновником. А до центрального органу – Національної служби освіти – відправляють тільки результати національних тестувань та випускних екзаменів учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар