День безпечного Інтернету 2024

День безпечного Інтернету (Safer Internet Day)

   

    6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).

    З цієї нагоди варто вкотре нагадати про важливість дотримання правил безпеки платежів і розрахунків в Інтернеті. Це чудова можливість поділитися важливою інформацією з метою допомогти стати відповідальними користувачами Інтернету.

    Для цього з нагоди відзначення Дня безпечного Інтернету пропоную ознайомитися з деякими матеріалами на тему платіжної безпеки, розробленими експертами Національного банку України в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, наведеними нижче. Див. першоджерело:

• повчальні відео про платіжне шахрайство (https://cutt.ly/ZwLvBK1e);
• інформаційний куточок з платіжної безпеки "Поради з платіжної безпеки для кожного": https://cutt.ly/owLmHEpG;  

• стінгазета з платіжної безпеки "Бережись монстрів-шахраїв" (https://cutt.ly/AwLmHI0D);

• презентація "Збірка коміксів про платіжне шахрайство" (https://cutt.ly/YwLvBlhf).

 

22 січня - День Соборності України

Пам'ятні події. 22 січня - День Соборності України

Сьогодні відзначається

День Соборності України в пам'ять про проголошення 22 січня 1919 року Акту злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. На офіційному рівні свято було затверджено указом Президента у 1999 році. 

90-ті роковини Голодомору

 

"Голодний дух"

Пам'яті мільйонів українців, вбитих Голодомором 1932-1933 рр.

90-ті роковини

    Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Відео джерело

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Всеукраїнська акція “Запали свічку”

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання.

Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16.00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв голодоморів у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

"Ти приніс мені яблуко?"

Відеоролик, джерело

Історичні моменти

Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста.

І в 1932–1933 роках, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору. Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників. 

В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

Чому українців вбивали голодом?

Як?

Реалізація плану з організації штучного голоду

До чого це призвело?

Подолання інформаційної блокади

Визнання іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу

Читати більше джерело 

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ

Голодомор як відповідь на селянські повстання

Відео джерело

Safer Internet Day 2022

 

👀 Safer Internet Day 2022 

          Сьогодні, 8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). Цього року цей день проходить під гаслом “Разом для кращого Інтернету”, що закликає всі зацікавлені сторони об’єднатися, щоб зробити Інтернет безпечнішим і кращим місцем для всіх, особливо для дітей та молоді.

         Читати джерело >>

           Сьогодні відбулась безпрецедентна подія, під час якої було реєстровано рекорд України щодо виконання освітянами цифрових вправ у віртуальних кімнатах Google for Education. До участі могли долучитись усі бажаючі.

ВІКІМАРАФОН 2021 У БЕРДИЧЕВІ

👀 Вікімарафон 2021 у закладах освіти Бердичева 👍👍

                                                                                                 ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО:

Публікація в інтернет-виданні "Бердичівський погляд"

 від 03 лютого 2021 року, тематична сторінка МІСТО.

    Вікіпе́дія  — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

    Станом на 02 лютого 2021 року містить 55 745 729 статей, що написані добровольцями з усього світу. Учасників Вікіпедії називають вікіпедистами. Як інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою і найпопулярнішою серед подібних сайтів, її щодня відвідують мільйони людей. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедію вважають найповнішою енциклопедією, яку коли-не-будь створювали за всю історію людства.

    30 січня 2021 року Українській Вікіпедії виповнилося 17 років. Аби привітати її з днем народження, ГО Вікімедія Україна закликала усіх подарувати Вікіпедії бодай одну статтю під час Вікімарафону 2021, який відбувся 28-31 січня 2021 року. На заклик відгукнулися і заклади освіти міста Бердичева.

   Ліцеїсти ІІІ та ІV курсів Бердичівського міського ліцею №15 взяли участь у Вікімарафоні другий рік поспіль. Цьогоріч до святкування 17-річчя Української Вікіпедії долучилися 29 січня створенням статей здобувачі освіти 10, 11А, 11Б класів.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ  > >  ДИВ. ДЖЕРЕЛО

Права та обов'язки здобувачів освіти

Права та обов'язки здобувачів освіти

Закон України "Про освіту" та Закон України "Про повну загальну середню освіту"

ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО: Закон України "Про освіту". Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти
Закон України "Про повну загальну середню освіту". Стаття 20. Учні

1. Здобувачі освіти мають право на:

• навчання впродовж життя та академічну мобільність;
• індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
• якісні освітні послуги;
• справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
• відзначення успіхів у своїй діяльності;
• свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
• безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
• повагу людської гідності;
• захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;{Абзац десятий частини першої статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}
• отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування);{Частину першу статті 53 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• трудову діяльність у позанавчальний час;
• збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом та/або під час мобілізації, на особливий період;
• особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
• інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.

3. Здобувачі освіти зобов’язані:

• виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.{Частину третю статті 53 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

4. Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

5. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Права та обов'язки батьків здобувачів освіти. Закон України "Про освіту"

Права та обов'язки батьків здобувачів освіти. Закон України "Про освіту" та Закон України "Про повну загальну середню освіту"

ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО: Закон України "Про освіту". Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
Закон України "Про повну загальну середню освіту". Стаття 25. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

• захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
• звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
• обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
• брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
• завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
• брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
• отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

{Абзац восьмий частини другої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

{Частину другу статті 55 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

{Частину другу статті 55 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);
• 
  
• сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

{Частину третю статті 55 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

• виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

{Частину третю статті 55 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).