середа, 20 травня 2020 р.

Інституційний аудит. Закон України "Про освіту"





Інституційний аудит у закладах освіти в Україні



ЧИТАТИ ДЖЕРЕЛО: Закон України "Про освіту"Стаття 45. Інституційний аудит

1. Інституційний аудит - це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.

2. Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:

  • підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема, з ліцензійними умовами.
{Абзац третій частини другої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

3. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (за наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив інституційний аудит.

4. Інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

5. Інституційний аудит проводиться у плановому порядку, якщо це передбачено спеціальним законом.

  • Заклади освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
{Абзац другий частини п’ятої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

6. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.

  • Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової (піклувальної) ради закладу освіти.

7. За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.

  • У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних недоліків і порушень. У разі негативних результатів такої перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.

8. Особливості проведення інституційного аудиту на відповідному рівні освіти визначаються спеціальними законами.






вівторок, 5 травня 2020 р.

Завершення навчання 2019-2020 н.р.





Цього навчального року школярі більше не сядуть за парти. МОН опублікувало календар завершення навчання:


  • ☝до 31 травня триватимуть заняття
  • ☝до 1 липня має бути завершений навчальний рік
  • ☝до 15 червня школи завершують оформлення: свідоцтв про здобуття базової середньої освіти; свідоцтв досягнень та табелів навчальних досягнень
  • ☝упродовж червня школи на педагогічних радах розглядають питання про переведення учнів до наступного класу


Детальніше тут👉 за посиланням





четвер, 23 квітня 2020 р.

Оцінювання учнів в умовах карантину



Оцінювання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання. Роз'яснення від МОН



Як оцінювати учнів в умовах каратину? Це питання неабияк хвилювало багатьох учителів України. І от МОН нарешті надало роз'яснення у листі.


Так, для учнів 1-2-х та 3-х пілотних класів має застосовуватися формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3-4-х класів почтакової школи, а також базовоі та профільної школи – поточне, формувальне та підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове, річне). 
Оцінювання може проводитися як у синхронному, так і в асинхронному режимі. У листі МОН заначено, що саме синхронний режим забезпечить належну об'єктивність, але при цьому вимагає належного технічного забезпечення як учителів, так і учнів. Згідно з рекомендаціями МОН, учні можуть:

  • виконувати тести на платформах GoogleClassroom, Naurok, Moodle тощо; 
  • виконувати письмові роботи (у тому числі диктанти) через Zoom, Skype тощо; 
  • брати участь в усних формах контролю (індивідуально чи у групах) через Zoom, Skype тощо; 
  • брати участь в онлайн-семінарах чи онлайн-форумах, на платформах дистанційного навчання; 
  • виконувати інші завдання, запропоновані вчителем. 

Асинхронний режим є більш гнучким (учні зможуть виконати завдання тоді, коли зручно), але є менш об'єктивним. Однак у такому режимі учні можуть:

  • виконувати тести на платформах GoogleClassroom, Naurok, Moodle тощо; 
  • виконувати писмові роботи у текстових редакторах (Word та інші); 
  • надсилати вчителю виконані завдання електронною поштою чи у месенджерах (Viber, WhatsApp, Facebook тощо); 
  • писати диктанти з використанням відео та аудіозаписів від учителя; 
  • знімати відео або записувати аудіо своїх усних відповідей; 
  • виконувати інші завдання, запропоновані вчителем. 

МОН рекомендує фіксувати навчальні досягнення учнів в електронному щоденнику, надсилати в індивідуальному порядку тощо. Оприлюднювати оцінкуи перед усім класом неприпустимо.

Також у МОН наголошують на тому, що основною метою оцінювання учнів під час дистанційного навчання є перш за все забезпечення зворотнього зв'язку між учнем та вчителем, а не перевірка чи контроль. Тому рекомендується надати пріоритет не поточному, а формувальному оцінюваню. Воно може здійснюватися і в усній, і у письмовій формі. 

«Якщо вчитель застосовує одну з платформ для дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо), він може налаштувати опцію переходу учня до наступної теми за умови виконання перевірочного завдання за вивчену тему. Це дозволить зменшити навантаження на вчителя, пов'язане з «ручною» перевіркою знань, а учню – здійснювати самооцінювання успішності оволодіння навчальним матеріалом»

Також пропонується надсилати готові роботи у месенджерах чи електронною поштою, тоді як усні завдання вчитель може перевірити через відеозв'язок. 


Дізнатися більше про організацію оцінювання під час дистанційного навчання ви можете за посиланням.







середа, 22 квітня 2020 р.

Дистанційне навчання


Синхронне й асинхронне навчання: яке ж воно в Україні?






МОН змінило положення про дистанційну освіту
Міністерством освіти і науки затверджено зміни до Положення про дистанційне навчання, яким зокрема, передбачено можливість дистанційного навчання учнів, які проживають на тимчасово окупованій території України.

Згідно з документом, дистанційне навчання відтепер може організовуватися для учнів, які з будь-яких причин не можуть відвідувати навчальні заняття в загальноосвітніх навчальних закладах.

Серед таких причин є стан здоров’я учня, проживання за межею пішохідної доступності до ЗНЗ, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, воєнний конфлікт, проживання або перебування за кордоном, на тимчасово окупованій території України або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Також дистанційно зможуть навчатися учні, які за результатами останнього річного оцінювання навчальних досягнень опанували програмовий матеріал відповідного класу на 10, 11 або 12 балів.

Переведення на дистанційну форму навчання здійснюється за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків.

Для організації дистанційного навчання школи можуть створювати у своєму складі класи або групи з дистанційною формою навчання за погодженням з органом управління освітою.

Запровадження дистанційної форми навчання у вищих навчальних закладах або закладах післядипломної освіти можливе за погодженням з Міністерством освіти і науки України.





четвер, 5 березня 2020 р.

Міжнародний жіночий день




М і ж н а р о д н и й   ж і н о ч и й   д е н ь. Надання офіційного статусу

   


Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права. Точну дату дня на конференції визначено не було.

   У резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:

« У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений »
Перший Міжнародний жіночий день був проведений 19 березня 1911 року з вимогами жінок права голосу та займати державі посади, права на працю і припинення дискримінації на роботі. Відзначався в Німецькій імперії, Австро-Угорщині, Швейцарії та Данії в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Німкені обрали 19 березня, бо саме 19 березня 1848 року король Пруссії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести реформи — включно з узаконенням виборчого права для жінок.

   У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні.

   1912 року день відзначили 12 травня.

   У 1913 та 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні Першої світової, у Європі жінки організовують в кінці лютого або на початку березня антивоєнні мітинги.

   Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії.




Пісня "Усмішка матусі"